Воєнна історія Німеччини в ХХ ст. – це значною мірою розповіді про подвиги видатних військових, солдатів, політиків, дипломатів. Одним з них був мешканець Берліну – Рудольф Шмідт. Детальніше про нього, його кар’єру та останні дні життя розповість видання berlinyes.eu.
Дитячі роки в Берліні
Як зазначає видання lexikon-der-wehrmacht.de, Пруссія в кінці ХІХ ст. вже була великою європейською імперією. Такою вона стала завдяки силі німецької зброї та вмілості й прагматизму німецьких політиків, серед яких найбільш відомим був Отто фон Бісмарк. Діяльність Бісмарка дала можливість Пруссії об’єднати всі німецькі землі, крім Австрії, в єдину політичну структуру, а й завдавати поразки Австрійській та Французькій імперіям, Королівству Данія. Також це показало іншим країнам, що з’явився новий гегемон на світовій політичній арені.
Саме в столиці такої держави в 1886 році народився Рудольф Шмідт. Його батько був німцем за національністю та прусським підданим. Він мав посаду королівського таємного радника (тобто був державним службовцем) та директора школи. Мати майбутнього німецького генерала Йоганна Елізабет Фрідеріке Удіне мала титул баронеси фон Кеніц (тюрінгський дворянський рід з Орлагау). А отже, її діти, а їх було двоє: Рудольф та Ганс-Тіло (Hans-Thilo) – могли хизуватися давнім походженням. Рудольф, як і його батьки, став протестантом і до кінця життя дотримувався обрядів цієї церкви. Також, народившись у районі Шенеберзі, він відвідував місцеву гуманітарну середню школу. Це означає, що юнак вивчав класичні мови (латинська, грецька) і таким чином здобував європейську освіту. Навчання дало можливість здати свій Abitur, тобто отримати диплом, мати найвищу шкільну кваліфікацію, а отже, мати можливість навчатися в університеті. Але Рудольф вирішив піти іншим шляхом і став військовим.
Початок військової кар’єри
Вже в 1906 році Рудольф Шмідт став курсантом піхотного полку «фон Віттіх», який розташовувався в німецькому місті Кассель. Саме там він розпочав своє навчання як майбутній військовий офіцер. Для цього йому довелося вивчати військове мистецтво в офіцерській школі та вже в 1908 році стати лейтенантом. Подальше його зацікавлення технікою дало можливість молодому офіцеру з 1911 р. служити в телеграфному батальйоні.
У цей час Німеччина готувалася до війни, розширювала свою армію, поглиблювала підготовку офіцерів та рядових, а тому молодий берлінець у квітні 1913 р. отримав призначення в 5-й телеграфний батальйон в Берліні. А в травні наступного року за декілька місяців до війни став керівником телефонного відділу 1-го резервного корпусу
Рудольф Шмідт у Першу світову війну
1 серпня 1914 р. почалася Перша світова війна. Шмідт разом зі своїм підрозділом направився в болота Східної Пруссії захищати цей німецький анклав від російської орди. Протягом 1914-1915 рр. він виконував функції командира телеграфного відділу 1-го резервного корпусу, далі 1-ї дивізії ландверу (ополчення), ад’ютанта телеграфних військ в штабі 12 армії. У квітні 1916 р. його перевели на Західний фронт як начальника телеграфного відділу гвардійського корпусу.
Протягом усієї війни Рудольф Шмідт віддалено навчання при Військовій Академії. У зв’язку з війною навчання було імпровізоване. Всі офіцери проходили, так би мовити, практику в різних частинах і ознайомлювались там з роботою. А тому Шмідт теж відвідав штаби 4 підрозділів, а у вересні 1917 р. навіть командував батальйоном резервного гренадерського полку. У вересні 1918 р. навчання було завершено і Рудольф став офіцером генерального штабу 4 армії.
Події міжвоєнного часу
Завершення Першої світової війни спричинило низку революційних подій у Німеччині. А тому Рудольфа Шмідта було відправлено придушувати повстання в Гамбурзі. Далі була служба у гвардійському корпусі в Берліні, військовому міністерстві країни, керівництво розвідувальною ротою в Потсдамі та з 1925 р. діяльність інспектором розвідки військ. В наступні роки була служба на посаді викладача тактики в штабі в Мюнстері, далі знову робота інспектором. В 1932 р. Рудольф став відповідальним за підготовку офіцерів генерального штабу. Так тривало до 1934 р. В жовтні цього року Шмідт став командувати 13-м (Вюртемберзьким) піхотним полком у Людвігсбурзі, а з 1935 р. став заступником головного квартирмейстера. Ця нова посада означала, що він був відповідальним за різноманітні питання постачання армії, переозброєння, моторизації. А тому саме завдяки йому було здійснено модернізацію німецьких збройних сил.
У 1937 р. Шмідт став командиром 1-ї танкової дивізії Вермахту та отримав звання генерал-майора. Тобто, відносно молодий офіцер з Берліну очолив перший танковий підрозділ Німеччини. І це в час перебування Гітлера при владі. Яке було ставлення Рудольфа до нацистів, запитаєте ви? Відповідь на це може дати його промова до новобранців від 9 листопада 1937 року, де були слова про могутній народ, який впливає на весь світ, геніального лідера та мільйонну армію. Тобто, Шмідт був енергійним провідником політики Гітлера у військах. Водночас йому не подобалася політика СС, а тому він створив офіцерські патрулі, які вирішували конфлікти між есесівцями та військовими в місцях розташування.
У 1938 р. 1-ша танкова дивізія Шмідта взяла участь в протистояння з чехами під час Судетської кризи. Тоді обійшлося без кровопролиття, але воно вже було близько…
Друга світова війна
1 вересня 1939 р. почалася Друга світова війна. Підрозділ Шмідта перебував на вістрі нападу на Польщу. 8 серпня вони увійшли в передмістя Варшави. Також його солдати взяли участь в битві при Бзурі.
Після захоплення Польщі дивізія Шмідта готувалася до нападу на Францію та Англію. В цей час він отримав нове призначення й очолив новосформований 39-й армійський корпус. Ця частина розпочала дії проти Нідерландів, зокрема Роттердаму. В результаті опору голландців та атак авіації німців в місті було вбито понад 900 цивільних мешканців.
Через декілька днів корпус Шмідта брав участь у відбитті контратаки англійців, оточенні військ союзників біля Дюнкерка та боротьбі з французькими військами, що відступали біля кордону зі Швейцарією. Після 22 червня 1940 р. війна перейшла в очікувальний режим. Шмідт отримав підвищення. Йому надали звання генерала бронетанкових військ та вручили Лицарський Залізний хрест.
Під час нападу Німеччини на СРСР Шмідт командував різними підрозділами, які рухалися на Вільно, оточували Ленінград, брали участь в битві за Москву. Так тривало до весни 1943 р., коли в шпигунстві було звинувачено молодшого брата Рудольфа – Ганса-Тіло. За це Рудольфа було звільнено з усіх посад і відправлено у відставку. До кінця війни він займався підприємництвом в Берліні та інших містах Німеччини. Так тривало до 1947 р. Одного дня Рудольф вирішив поїхати на свою стару квартиру, яка знаходилась в Берліні, який перебував під радянським контролем. Під час цієї поїздки він був заарештований радянськими військовими на території Німеччини, яка контролювалася СРСР, і відправлений в табори на 25 років. Звільнитися вдалося лише в 1955 р. Він повернувся в Німеччину і помер через 2 роки через слабкість здоров’я.