Попри те, що німкені отримали право голосувати й балотуватися на виборах у 1918 році, їх представництво в парламенті становило менше ніж 10% аж до 1983-го. У 2013 році ця цифра зросла до 36,3%. Берлінські політикині неодноразово впливали на доленосні події, визначаючи курс на майбутнє для німецької столиці та всієї країни. Одна з тих, хто довів, що жінки не політичні аутсайдери, а важливі учасниці процесів державотворення, – Франциска Ґіффай. Вона увійшла в історію, ставши першою жінкою-бургомістром німецької столиці. Докладніше читайте далі на berlinyes.
Освіта й початок кар’єри
Франциска Ґіффай народилася 3 травня 1978 року у Франкфурті. Вона вивчала англійську та французьку мови в Берлінському університеті імені Гумбольдтів, плануючи стати педагогом. Ґіффай змушена була забути про викладацькі плани через стан здоров’я. У 1998–2001 роках вона вивчала адміністративне право в Берлінському університеті прикладних наук із питань адміністрування та права (тепер – Берлінський університет економіки та права). У 2003–2005 роках Ґіффай працювала в Представництві Берліна при Європейському Союзі в Брюсселі та в Парламентській асамблеї Ради Європи в Страсбурзі.
З 2004 по 2009 рік в академіях державного управління в різних землях Німеччини Ґіффай проводила курси на теми зборів коштів у ЄС, законодавства ЄС про державну допомогу, програм фінансування ЄС та управління європейськими проєктами тощо. У 2010 році Ґіффай здобула докторський ступінь у Вільному університеті Берліна. Вона написала дисертацію на тему залучення Європейською Комісією громадянського суспільства до процесу ухвалення рішень у Європейському Союзі. Однак у 2021 році її докторський ступінь був анульований через виявлення в дисертації плагіату.
Паралельно зі здобуттям освіти у 2002–2010 роках Ґіффай працювала уповноваженою з європейських справ в адміністрації Нойкельна – одного з найбільш багатонаціональних районів Берліна. Тут проживає багато іммігрантів та з року в рік фіксується високий рівень безробіття.
Політика
У 2007 році Франциска Ґіффай приєдналася до Соціал-демократичної партії Німеччини – лівоцентристської та ліберальної структури з ідеологією соціал-демократії в основі. Це найстаріша політична партія Німеччини, що була заснована в 1869-му. Більшість її членів належать до одного з двох крил: кейнсіанські ліві соціал-демократи та центристи, помірковані соціал-демократи. У 2015 році політикиня обійняла пост мера району Нойкельн.
У 2018–2021 роках Ґіффай працювала федеральною міністеркою у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок і молоді в уряді Ангели Меркель. У 2020 році міністерка представила першу урядову стратегію рівності, що посприяла залученню більшої кількості жінок до керівних посад, скороченню гендерного розриву в оплаті праці та покращенню балансу між роботою й особистим життям. У 2021 році політикиня зініціювала законопроєкти на користь подолання гендерної рівності. Зокрема, вона запропонувала великим компаніям, зареєстрованим на біржі, мати щонайменше одну жінку на управлінських позиціях.
У 2018 році Ґіффай, перша серед усіх членів кабінету Меркель, відвідала місце протестів у Хемніці (земля Саксонія). Тоді після святкування дня заснування міста спалахнула бійка, внаслідок якої німецький тесля був зарізаний до смерті, а ще кілька людей отримали серйозні поранення. Серед підозрюваних – два іммігранти з Іраку та Сирії. Інцидент активізував розмови про міграційну кризу в Європі 2015 року – гуманітарну катастрофу, спричинену масовим напливом мігрантів з охоплених війнами країн Африки й Близького Сходу.
Через звинувачення в плагіаті під час написання дисертації політикиня подала у відставку з посади міністерки в травні 2021 року. Після цього вона намагалася робити все для того, щоби уникнути приєднання до списку німецьких міністрів, чия політична кар’єра закінчилася внаслідок перевірки докторських дисертацій через роки після їх подання. А вже 21 грудня того ж року Ґіффай склала присягу бургомістра Берліна. 27 квітня 2023 року вона залишила посаду, ставши заступницею нового бургомістра – Кая Веґнера.
Жертва нападу
7 травня 2024 року на Франциску Ґіффай напав 74-річний чоловік у берлінській бібліотеці, внаслідок чого вона отримала незначні травми голови та шиї. Це один із серії випадків побиття німецьких політиків. Лише кількома днями раніше в Дрездені був здійснений напад на євродепутата, члена Соціал-демократичної партії Німеччини Матіаса Еке.
Німецькі політики висловили співчуття постраждалим. Бургомістр Берліна Кай Веґнер заявив, що будь-хто, хто нападає на політиків, атакує демократію. Він запевнив, що боротиметься з усіма формами насильства та ненависті. Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, попередила про загрозу демократії через такі інциденти та закликала винуватців понести повну юридичну відповідальність за свої дії. У своїй промові перед колегами в Берліні вона заохотила політиків стати на захист усіх тих, хто виступає за демократичне суспільство та Німеччину.