Берлінський гарнізон капітулював 2 травня, за шість днів до закінчення Другої світової війни в Європі. Друга світова війна, яка закінчилася 8 травня 1945 року, залишила більшість районів Берліна в руїнах. Згідно з угодою між союзниками, місто було поділено на чотири сектори й перебувало під спільним управлінням окупаційних держав — Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Франції та Радянського Союзу. Більш детально про те, який післявоєнний порядок отримав Берлін після капітуляції читайте на berlinyes.eu.
Осередок “Холодної війни”
Впродовж 1946-1949 років відбулось посилення конфлікту інтересів між державами-переможницями. Післявоєнний порядок у Європі, а особливо в Німеччині не сприймався союзниками однозначно, що призвело до провалу спільного управління містом переможцями. Берлін стає осередком “Холодної війни”.
Між тим під тиском переможців відбуваються певні політичні процеси. Відбулось об’єднання КПД і СДПН для створення Соціалістичної єдиної партії Німеччини. Це сталося в квітні 1946 року під тиском радянської військової адміністрації. Крім того, в східній зоні та Східному Берліні була створена КПГ. Все це призвело до жорстоких сутичок між союзниками та місцевими партійними організаціями. Перше післявоєнне засідання міської ради Берліна відбулося 20 жовтня з явкою 92,3 відсотка виборців. СДПН отримала 48,7 відсотка голосів, ХДС — 22,2, СЄПН — 19,8 і ЛДП — 9,3 відсотка.
Блокада Західного Берліна
В 1948 році розпочалась блокада західного Берліна. Вона була спричинена, серед іншого, суперечками щодо валютної реформи. Західні союзники протистояли облозі західних секторів з боку Радянського Союзу з червня 1948 по травень 1949 року. За допомогою повітряного транспорту відбувалося безпрецедентне для того часу постачання для цілого міста повітрям. Західні держави-переможниці стають державами-покровительками та друзями.
Блокада посприяла припиненню спільного управління Берліном. У зв’язку зі збільшенням перешкод з боку членів партії СЄПН, міська рада переносить засідання 6 вересня в західну частину міста. У Східному Берліні 30 листопада під керівництвом мера Фрідріха Еберта було створено окремий магістрат, у якому домінує марксистсько-ленінська СЄПН. Це завершує розкол міської адміністрації. 9 вересня у своїй промові перед руїнами Рейхстагу, перед понад 300 тисячами берлінців, Ернст Ройтер закликав “народи світу” не залишати “це місто і цей народ”.
4 грудня 1948 року в Західному Берліні було засновано “Берлінський вільний університет”, як контроснову традиційного Університету Фрідріха Вільгельма у східній частині міста.
Бонн столиця ФРН
У 1949 році обрана міська рада та мер винаймають тимчасові квартири, як суборендарі, в ратуші західноберлінського району Шенеберг. Ця тимчасова угода триватиме понад 40 років.
Через тягарі, спричинені блокадою, була запущена перша комплексна програма фінансової допомоги для ізольованого міста під загальною назвою “Жертви надзвичайних ситуацій у Берліні”. Видимим виразом допомоги є марка в 2 пфеніги “Notopfer Berlin”, введена в західних зонах 1 квітня.
12 травня Радянський Союз зняв блокаду західних секторів Берліна. У результаті західні союзники припинили свої економічні санкції, накладені на радянську зону окупації. Однак доступ до Західного Берліна через радянську зону окупації все ще був неможливий. До возз’єднання в 1990 році можна було використовувати тільки транзитні шляхи, встановлені східною стороною, і повітряні коридори, узгоджені союзниками під час війни.
23 травня 1949 року в західних зонах Німеччини була заснована Федеративна Республіка Німеччина. 10 травня 1949 року Парламентська рада призначила Бонн столицею нової держави.
Із заснуванням Німецької Демократичної Республіки у східній зоні, 7 жовтня 1949 року, Східний Берлін стає столицею НДР.