«Гітлер’югенд» (нім. Hitlerjugend) — це своєрідна армія всередині армії. Ця молодіжна організація була підпорядкована Націонал-соціалістичній німецькій робочій партії. Її головною метою було виховання молодого німецького покоління у традиціях нацистської ідеології. Більше на berlinyes.eu.
Союз робочої молоді
Якщо говорити простими словами, то ця своєрідна кузня кувала надійний резерв для вермахту. Тобто, організація грала ключову роль у підготовці дітей та підлітків до палкого служіння Третьому рейху.
«Гітлер’югенд» почав свою діяльність у 1926 році у Берліні. Ідея створення молодіжного напрямку головної партії Німеччини виникла як спроба привернути увагу до нових політичних постулатів. Спочатку була створена пілотна версія — «Югендбунд». Втім, коли НСДАП тимчасово заборонили у 1923 році, «Югендбунд» також припинив свою діяльність. Адже головна ідеологічна артерія була відрізана.
Три роки по тому партію відновили. Питання створення нового молодіжного крила знову стало актуальним. Так і було розпочато діяльність «Гітлер’югенду». Офіційна назва — Союз робочої молоді.
Рік від року його вплив збільшувався. А після того, як головний натхненник Адольф Гітлер прийшов до влади, тільки ця молодіжна структура була дозволена у Німеччині. Демократії в ті часи у країні не було, будь-якої відкритої опозиції також.
Виховання «справжніх арійців»
Закон про «Гітлер’югенд» було прийнято у 1936 році. Членство у ньому було обов’язковим для дітей віком від десяти до вісімнадцяти років. Таким чином, «Гітлер’югенд» повністю взяв під свій контроль систему нацистської освіти та виховання.
Організація була поділена на дві вікових групи. Наймолодша Deutsches Jungvolk приймала дітей з десяти років. Її членами могли бути тільки хлопчики. До чотирнадцяти років вони здобували початкове виховання у дусі Націонал-соціалістичної партії. Крім того, особлива увага приділялася фізичному розвитку, військовій дисципліні. Тобто дітей готували як бездоганне нове покоління арійців.
Безпосередньо до «Гітлер’югенду» входили юнаки від 14 років і до самого повноліття. А далі за ідеологічним задумом на них чекала Націонал-соціалістична партія, служба у вермахті, СС, гестапо або інших державних установах та угрупованнях.
У «Гітлер’югенд» хлопцям викладали ускладнену систему фізпідготовки та більш поглиблене вивчення нацистської ідеології. Ці майбутні солдати та офіцери знали, що на них чекає у майбутньому. Вони були впевнені у виключності «справжніх арійців» та палко вірили у важливість своєї місії. Ці хлопчаки мріяли про подвиги та жадали успіху.
Якщо ви могли подумати, що нацистська ідеологічна машина змилостивилася над дівчатами, то помиляєтесь. Для них Третій рейх приготував Bund Deutscher Mädel — прогітлерівську спілку для юних «арійок». Вік членкинь був від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. А ще була спілка Jungmädelbund (дівчата від 10 до 14 років). Ці фройляйн ретельно готувалися до традиційної ролі жінки у родині. Ідеальна німкеня мала за обов’язок ведення домашнього господарства, народження та виховання дітей. Крім того, жінка «ідеального» суспільства Третього рейху мала бути відмінною фізкультурницею та брати участь у спортивних заходах. Така жінка уособлювала моральну та духовну чистоту, фізичну силу та грацію, палку та непохитну віру в ідеологію нацизму.
Будь-які сумніви у чеснотах партії означали одне — державну зраду. Мільйони жителів Німеччини були змушені придушити свою недовіру та відчуття протесту. Через інстинкт самозбереження, звичайно. Навколо були ті, хто завжди міг почути чиїсь необережні слова та донести інформацію в гестапо. Суспільство відтоді поділилося на ворогів та «патріотів».
Павутиння «Гітлер’югенд»
Ієрархія в середині «Гітлер’югенду» була досить суворою, як в армії. Очолював його рейхсюгендфюрер. Він, своєю чергою, був підпорядкований першим особам нацистської партії. Діяльність підрозділів «Гітлер’югенду» контролювалася та координувалася районними партійними штабами. Така складна та масштабна система була створена не просто так. Це було потрібно для повного охоплення єдиною ідеологією Берліна та всієї Німеччини.
Ідеологічне виховання було обов’язковим. «Гітлер’югенд» мав за мету впровадження постулатів та догм націонал-соціалізму у свідомість всіх прошарків населення. Особливо нацисти орієнтувалися на молодь, як на майбутній вектор державності. Національна гордість та расова нетерпимість — головні риси такої молодіжної політики. Заняття для гітлер’югендців являли собою бесіди та лекції, на яких вивчали твори фюрера, зокрема Mein Kampf («Моя боротьба»).
Загинути за фюрера
Коли почалася Друга світова війна, то повновладдя «Гітлер’югенду» були розширені. Виховання підлітків перейшло на, так би мовити, «прискорений курс». Це означає, що багато членів організації вступали у вермахт як помічники армії. Старші хлопці служили зв’язківцями та виконували задачі з зенітних розрахунків. Крім того, їм доводилося брати участь у різноманітних додаткових діях.
Наприкінці війни Третій рейх вже гостро відчував нестачу ресурсів та особового складу. Саме тому юнаки з «Гітлер’югенд» ставали повноцінними солдатами. Багато з них загинуло на полях бою ще до свого повноліття. Дехто люто бився у вуличних битвах, коли радянські війська увійшли до Берліну.
У 1943 році на смерть відправляли всіх, кого тільки можна було. Керівник «Гітлер’югенду» Артур Аксман та головний есесівець Генріх Гіммлер створили спеціальну дивізію. До неї входили юні добровольці, які по суті ще були дітьми. За віком вони не підлягали призову. І це не єдиний приклад військового угруповання, який складався з підлітків. Така політика була дійсно злочинною. Нацисти обійшли закон про призовний вік завдяки глобальному пропагандистському механізму. Юнаки з «Гітлер’югенду» були настільки «зомбовані», що ладні були померти за нацистський режим добровільно. Слово Гітлера було найважливішим.
За кілька місяців до самогубства та краху Третього рейху фюрер надав категоричний наказ. Він підписав документ, який наголошував на формуванні народного ополчення («фольксштурм»). Згідно з наказом все чоловіче населення віком від шістнадцяти(!) до шістдесяти років підлягало призову. Гітлер наказав: боротися до останнього! Він вже знав, що крах Третього рейху — це питання часу. А часу ставало дедалі менш.
Навесні 1945 року Берлін боронили кілька тисяч гітлер’югендців. Фюрер дав наказ стояти за нацистський режим та героїчно загинути. А сам тим часом як відомо, ховався у бункері з першими особами свого злочинного уряду. Понад двадцять років нацисти формували слухняних та безстрашних солдатів завдяки «Гітлер’югенду». І тепер це давало свої результати. Хлопці билися та гинули.
Після того, як війна закінчилася, ця організація разом з іншими подібними формуваннями була заборонена союзниками. Їх учасників розшукували, заарештовували, засуджували. Очевидці подій казали, що вихованці «Гітлер’югенду» так просто не відмовлялися від своїх ідеалів. Сама організація стала символом маніпулювання молоддю. Ця історія — нагадування сучасному та майбутньому суспільству про те, як важливо оберігати молоде покоління від впливу радикальних та екстремістських режимів.