Юрист Вільгельмом Краусник, який народився 30 березня 1797 року в Потсдамі й бувши досвідченим адміністратором, прийшов до політичного керівництва Берліном у жовтні 1834 року. Про історію життя й служби на посаді міського голови Берліна Вільгельма Краусника, читайте на berlinyes.eu.

Положення про ділові процедури

Вільгельм Краусник зробив серйозні висновки з юрисдикційних суперечок навколо свого попередника та значно посилив позиції мера порівняно з іншими членами муніципалітету за допомогою “Положення про ділові процедури міської ради Берліна”. Однією з центральних проблем його першого, дореволюційного, терміну перебування на посаді було зростання населення. Лише за перші три десятиліття після визвольних війн населення Берліна подвоїлося, до понад 400 тисяч мешканців. У Берліні до березня політичне невдоволення ліберальної буржуазії зросло настільки ж, наскільки погіршилося соціальне становище інших верств населення. Разом з Віднем, Берлін став центром березневої революції 1848 року.

Мер очолив протест

Основними вимогами березневого руху були національне об’єднання Німеччини, яка була роздроблена на окремі держави, створення загальнонімецького представництва, свобода преси, свобода слова і зборів, амністія політичних в’язнів, незалежні судді та рівноправні політичні права для всіх, незалежно від власності та релігії. Краусник, консерватор, здивував берлінців, коли очолив протест проти односторонньої підтримки королем ортодоксальних кіл протестантської церкви в Пруссії. 

Однак він втратив здобуту таким чином популярність, коли – затверджений на посаді міською радою в 1846 році, він перешкоджав проводити публічні збори в 1847 році. А на початку революції відмовився подавати вимоги до короля через офіційний канал магістрату. Як противник революції він був змушений піти у відставку в березні 1848 року.

31 березня 1848 року Франц Наунин, який  народився 29 вересня 1799 року в Дренґфурті, що в Східній Пруссії, перебрав на себе офіційні обов’язки міського голови після того, як чотири роки пропрацював у магістраті Берліна, як заступник Краусника. У травні 1848 року відбулися вибори до німецьких і прусських Національних зборів на основі загального і рівного виборчого права для чоловіків. 

Вони спочатку зібралися в Singakademie, а потім у Schauspielhaus am Gendarmenmarkt, щоб обговорити майбутню конституцію. 

Переобрання мером

Але вже в листопаді в Берліні взяли гору реакційні сили. У місто увійшли прусські війська під командуванням генерала Врангеля. Прусська національна асамблея спочатку була змушена зібратися в Бранденбурзі, а через деякий час, як і група пильності, була розпущена. Чинний бургомістр Наунин на чолі магістрату марно намагався перешкодити цим заходам. З іншого боку, міська влада Берліна виступила проти заклику до податкового бойкоту, прийнятого Національними зборами.

Вільгельм Краусник був переобраний мером у листопаді 1850 року. Передача службових обов’язків відбулася 23 січня 1851. Франц Наунин повернувся на попередню посаду бургомістра. Вільгельм Краусник служив до 1862 року, тобто протягом повного виборчого терміну, і помер у Берліні 14 грудня 1882 року у віці 85 років. 

Однак запам’ятався, як визначальна політична особистість цього часу не лише Краусник. Начальник поліції Карл Людвіг Фрідріх фон Хінкельдей, залишив свій слід в історії міста. Він розширив свій вплив на пожежну службу, цензурний, паспортний та імміграційний відділи. З одного боку, це був поліційний авторитаризм, та з іншого боку, він дав важливі імпульси для розвитку сучасної інфраструктури, наприклад, у сфері водопостачання.