У період між 1949 і 1961 роками орієнтовно 2,5 мільйона осіб втекли зі Східної до Західної Німеччини. Економічна життєздатність східнонімецької держави опинилася під загрозою через втрату кваліфікованих робітників, професіоналів та інтелігентів. У відповідь на це радянське керівництво, яке контролювало Східну Німеччину, наказало побудувати бар’єр, щоби перешкодити доступу східних німців до Західної Німеччини (контролювали американці, французи та британці). 13 серпня 1961 року розпочалося будівництво Берлінської стіни, яка на цілих 28 років розділила народ. Бар’єр оточував Західний Берлін і перешкоджав доступу до нього зі Східного Берліна та прилеглих районів у період з 1961 по 1989 рік. 10 фактів про найвідоміший символ Холодної війни далі на berlinyes.
Довжина становила 155 км
Початкова огорожа була споруджена з колючого дроту та шлакоблоків. Згодом їх замінили бетонними конструкціями, покритими колючим дротом. Завдовжки Берлінський мур сягав 155 км (45 км – у межах Берліна), а заввишки – 3,5–4 м. Він складався з двох стін, розділених «смугою смерті», яка була майже 50 метрів завширшки й містила сторожові вежі, протитанкові рови, прожектори, кулемети й охоронялася собаками. Ця територія була вкрита гравієм, тому охоронці могли легко відстежити сліди. Вони стріляли у втікачів, якщо тим вдавалося уникнути мін і пасток, встановлених уздовж шляху.
Остаточну конструкцію побудували в 1975–76-х
Щоби запобігти дезертирству, мур протягом багатьох років зміцнювали. Фінальна конструкція, відома як «Grenzmauer 75» («Прикордонна стіна 75»), складалася із 45 000 окремих секцій із залізобетону. Завершена в 1976 році, вона була оснащена бронетехнікою, 300 сторожовими вежами та закругленою бетонною трубою на вершині, щоби перешкоджати втечам.
«Антифашистський бастіон»
Керівництво СРСР прозвало мур «Антифашистським бастіоном». У такий спосіб воно намагалося виправдати її будівництво задля нібито захисту від західних фашистів, шпигунів тощо. Через два тижні після видання наказу про спорудження стіни лідер Східної Німеччини Вальтер Ульбріхт заявив про те, що вдалося «закрити діри, через які могли пролізти найлютіші вороги німецького народу».
Понад 5000 успішних втеч
Мур неодноразово ставав об’єктом критики й навіть прокльонів серед політиків і громадських діячів – від Джона Кеннеді до Рональда Рейгана. Він причина безлічі трагічних подій та розбитих доль, оскільки стіна розділила родичів, друзів і коханих людей. Деякі жителі Німецької Демократичної Республіки (Східної Німеччини), підконтрольної СРСР, наважувалися на втечу. Вони рили тунелі, проникали до каналізації, здійснювали польоти на дельтаплані й повітряній кулі, перелазили за допомогою мотузок, прикріплених до вікон будинків.
Загалом понад 5000 людей змогли перебратися в західну частину різними способами. Конрад Шуман, східнонімецький прикордонник, перестрибнув через колючий дріт лише через 2 дні після початку зведення стіни, що було зафіксовано на фотографії. У 1963 році Горст Кляйн здійснив сміливий перехід через стіну, використовуючи свої акробатичні навички. Він подолав бар’єр за допомогою натягнутого троса.
Щонайменше 138 смертей
Попри успішні випадки, чимало спроб перетинання кордону закінчилися трагічно. За підрахунками істориків, щонайменше 138 людей були застрелені, потрапили в аварії зі смертельними наслідками або вчинили самогубство після невдалої втечі через Берлінську стіну. Першою жертвою стала Іда Зікманн, яка розбилася на смерть 22 серпня 1961 року внаслідок вистрибування з 4-го поверху своєї квартири на вулицю Західного Берліна. Останній смертельний випадок був задокументований у 1989 році, коли молодий німець врізався в лінії електропередавання, намагаючись пролетіти над стіною на повітряній кулі.
Навіть прикордонники тікали
Хоча Голлівуд часто зображує їх суворими й бездушними виконувачами всіх наказів верхівки, однак насправді багато з них іноді сприяли втечам. Хтось спеціально стріляв повз втікачів, хтось закривав очі на побачене, а ще хтось – намагався втекти й сам, як-от вже згаданий Конрад Шуман. Кілька прикордонників використали свою форму як спосіб потрапити до Західного Берліна без жодних запитань. Лише в перші два роки існування стіни понад 1300 відчайдушних охоронців пробралися в західну частину, завдяки чому уникнули пригнобленого життя, прокльонів від народу та негуманних обов’язків.
Дім диких кроликів
У час існування стіни тут почали оселятися ці тваринки. Зважаючи на обмежений для людей доступ до певних територій і зниження активності вздовж бар’єру, популяція диких кроликів суттєво зросла з 1961 по 1989 рік.
Падіння муру сталося випадково
У 1989 році політичні зміни та громадянські заворушення змусили уряд Східної Німеччини пом’якшити правила щодо поїздок до Західної Німеччини. Зокрема, тоді Угорщина скасувала обмеження на поїздки до Австрії – один із перших випадків підняття «залізної завіси». Це призвело до масових втеч тисяч східних німців до тодішньої Чехословаччини – тож саме Будапешт зробив першу «тріщину» напередодні демонтажу Берлінської стіни. Намагаючись заспокоїти натовп, лідери Східної Німеччини оголосили, що вони також послаблять кордони.
На пресконференції 9 листопада 1989 року член політбюро Східної Німеччини Ґюнтер Шабовський передчасно оголосив про вільний виїзд із НДР. Коли його запитали, коли почне діяти нова політика, він відповів: «Негайно, без зволікань». Насправді ж це оголошення мало бути зроблене наступного дня, до того ж передбачалося, що східні німці повинні проходити тривалий процес подання заяв на візу. А втім, відразу після виступу Шабовського тисячі жителів східної частини міста помчали до Берлінської стіни. Гаральд Єгер, приголомшений натовпом офіцер, відкрив контрольно-пропускний пункт, після чого були відчинені й інші ворота.
Варто зауважити, що існують сумніви щодо того, чи саме Єгер першим впустив людей. У 2009 році Гайнц Шефер, колишній полковник Штазі (карального органу НДР) зробив заяву про те, що він відкрив свій перехід у Вальтерсдорфі на півдні міста кількома годинами раніше.
Частина стіни зберігається в Лас-Веґасі
Після знесення муру деякі його залишки були перероблені, продані на аукціоні та розповсюджені по всьому світу. Один із таких сегментів можна знайти в чоловічій вбиральні казино Main Street Station у Лас-Веґасі, що слугує перегородкою для пісуарів. Шматок Берлінської стіни захищений склом. Ще деякі фрагменти продаються на сайті eBay. Всі охочі можуть їх придбати та зберігати як сувенір, що нагадує про важливу історичну подію.
Найдовша галерея просто неба у світі
East-Side-Gallery розташована на збереженій ділянці Берлінської стіни вздовж річки Шпреє та містить серію фресок, написаних безпосередньо на 1316 метрах залишків муру. Відразу після знесення огорожі 118 художників із 21 країни почали розписувати деякі її частини. Чи не найвідоміше творіння – поцілунок колишнього генсека ЦК КПРС Леоніда Брежнєва та керівника НДР Еріха Гонекера. Малюнок зображує своєрідне «соціалістичне привітання» двох політиків, що мало лише «братський» характер – «Bruderkuss», як його називають німці.