Маргарете Фріденталь — берлінська активістка, яка виступала  за права жінок, народилася 9 червня 1871 року в заможній купецькій родині. Бувши старшою дочкою, вона не проходила жодної формальної професійної підготовки, але як волонтерка була залучена до груп дівчат і жінок, які займались соціальною роботою. Ці групи швидко розрослися і незабаром стали надсилати постійний потік волонтерів до лікарень і дитячих садків. Проводилися курси підвищення кваліфікації та регулярні лекції з соціальних питань. Більш докладно про діяльність Маргарете Фріденталь читайте на berlinyes.eu.

Початок громадської кар’єри

Маргарете Фріденталь незабаром взяла на себе ще більшу відповідальність. Вона почала управляти відділом волонтерів, а також адміністрацію дитячого садка та закладу позашкільного догляду.

На початку XX століття розкол жіночого руху на “помірковану” більшість і “радикальну” меншість тільки починався. Мінна Кауер заснувала “Асоціацію прогресивних жіночих асоціацій” разом із кількома колежанками-учасницями кампанії. Відтоді ця організація вважала себе опозицією до “Асоціації німецьких жіночих асоціацій”, яка була заснована п’ятьма роками раніше.

Фріденталь мала добрі контакти з обома організаціями. З 1900 року була членкинею, а з 1905 року головою “Комісії захисту робітників”. З 1903 року жінка також очолювала “Центральний офіс робітничої організації”. Обидва комітети досліджували становище фабричних і надомних робітників, а також надавали практичну підтримку у створенні фондів підтримки та консультаційних центрів.

Радикалки й помірковані

Результатом цієї подвійної залученості, було те, що вона іноді здавалася надто поміркованою для одних і надто радикальною для інших. Проте Маргарете завжди намагалася підтримувати баланс між обома напрямками. У 1906 році вона взяла участь у першій Берлінській виставці домашніх завдань, як делегат радикальної групи, тоді як Аліса Саломон (з якою вона працювала) представляла “поміркованих”. Цю виставку організували спільно буржуазні соціал-реформатори та профспілки.

Та у 1907 році Маргарете Фріденталь нарешті об’єднала обидві асоціації та інших учасників, щоб організувати першу міжасоціативну “Конференцію для просування робітничих інтересів”. Були запрошені жінки-соціалістки та соціал-демократки. На публіку представниці різних течій трималися холодно, на відстані. Зокрема через те, що критикували прихильність Фріденталь до ліберальних профспілок. 

Міська рада Берліна

Однак, поза очі громадськості, вони, безперечно, були готові працювати разом – хоча не завжди без конфліктів. Результатом конференції став “Постійний комітет із просування робітничих інтересів”, який також очолила Фріденталь.

Вона хотіла створити організацію, яка не була б віднесена до якогось конкретного крила жіночого руху. Маргарете Фріденталь хотіла інтегруватися. 

У жіночому русі Фріденталь ніколи не бажала бути в центрі уваги. Але вона мала неабияку зайнятість.  До тих різних посад головуючої в комісіях у справах робітників, вона була ще головою Асоціації Октавії Гілл. Протягом кількох років була членом правління асоціації “Допомога жінкам”, груп дівчат і жінок із соціальної допомоги й місцевої асоціації працюючих дівчат і жінок у Берліні. До того ж після запровадження активних і пасивних виборчих прав для жінок, Маргарете була ліберальною членкинею міської ради Берліна з 1919 по 1928 роки, і в цій ролі вона була особливо віддана захисту неповнолітніх.

Із засновницею та головою Берлінського відділення Анною Паппрітц її спільні життєві та робочі стосунки тривали майже сорок років, до смерті Анни.