Понеділок, 23 Лютого, 2026

Олександр Овсей Футран: берлінський політик, що чинив опір Каппському путчу

Олександр Овсей Футран народився 26 липня 1877 року в Одесі, яка тоді входила в склад Російської імперії. В молодості емігрував до Німеччини. Футран був міським радником СДПН в Копеніку. Там він допоміг організувати опір Каппському путчу і згодом був страчений. Більш докладно про історію життя й біографію політика читайте на berlinyes.eu.

Еміграція з Одеси

Олександр Футран походив з єврейської родини з Одеси. На початку XX століття  емігрував до Німеччини. Тут він навчався в Берліні, Мюнхені та Карлсруе, а потім заснував інженерне бюро разом зі своїм братом Сімоном Футраном.

У листопаді 1914 року Олександр Футран приєднався до новоствореної пацифістської Ліги Нової Вітчизни, яка виступала за якнайшвидше припинення Першої світової війни. До цієї Ліги також входили Курт Ейснер, Альберт Айнштайн та багато інших відомих особистостей. Згодом, як російський підданий, був тимчасово інтернований через війну.

У 1917 році Олександр Футран став головою Незалежної соціал-демократичної партії у місті Копенік поблизу Берліна, а згодом також міським радником. З 1918 року регулярно виступав з промовами в міському театрі “Готель Клейна” на Фрідріха Вільгельм-Плац. Оскільки приміщення для проведення мітингів часто виявлялося замалим, тисячі слухачів іноді стояли перед баром і слухали Футрана, який був добре освіченим і популярним оратором. На той час близько 20 000 ремісників і промислових робітників жили в Копеніку. 

СДПН у Копеніку

Під його керівництвом СДПН стала найсильнішою партією в Копеніку. Наприкінці 1918 року, після Листопадової революції, Александер Футран на короткий час був міністерським керівником у міністерстві культури Пруссії. Потім він знову працював міським радником у Копеніку.

У березні 1920 року чоловік організував військовий опір міста Копенік проти військ Каппського путчу. Путч Каппа став результатом плану канцлера Німеччини Еберта приєднатися до Версальського договору. У відповідь Вальтер фон Лютвіц і Вольфганг Капп, які були колишніми армійськими офіцерами імперської німецької армії,  використали Фрайкорпус, щоб зайняти Берлін. Еберт наказав Рейхсверу звільнити Берлін, але той відмовився розстрілювати своїх колишніх товаришів. Уряд Веймара втік до Штутгарта, закликавши до загального страйку робітників Берліна. Страйк був оголошений, він паралізував місто. Через цей параліч путч завершився всього за чотири дні. Лідери втекли з Німеччини, а Фрайкорпус був змушений покинути Берлін. 

Опір путчистам в Копеніку

Але це було пізніше. На початку, коли ще не було зрозуміло чим все завершиться саме Футран віддав наказ про арешти. А 19 березня віддав наказ про демобілізацію, оскільки отримав інформацію про те, що уряд відновив регулярний контроль у Берліні. Потім Копенік був захоплений частинами Рейхсверу. 21 березня Футран, нічого не підозрюючи, потрапив до військового суду на Грюнауер Штрассе. Там його допитали й засудили до страти. Вирок було негайно виконано. Його тіло знайшли у дворі пивоварні “Bötzow”.

Олександра Футрана кілька разів вшановували в Радянській зоні та в НДР, як важливу жертву путчу Каппа. Він був похований на центральному кладовищі у Фрідріхсфельде, а згодом перепохований.

У Копеніку 31 липня 1947 року площа Фрідріха Вільгельма була перейменована на Футранплац. Для цього на чинному меморіальному камені вирубали напис, а поверх нього помістили нові бронзові літери та портретний медальйон. Напис говорить, що

Олександр Футран, лідер місцевих робітників, якого було вбито під час Каппського путчу 21 березня 1920 року. Крім того, існує ще один меморіальний камінь, який  у Берліні-Грюнау вшановує пам’ять жертв путчу Каппа в Копеніку.

.......