Макс фон Форкенбек прославився як один із найважливіших міських голів Берліна, зважаючи на його розумні рішення та стратегічно правильне ведення політики. Він обіймав пост бургомістра німецької столиці з 1878 року й до самої смерті. Докладніше про міського очільника читайте далі на berlinyes.
Юридична кар’єра
Максиміліан (Макс) Франц Август фон Форкенбек народився 23 жовтня 1821 року в німецькому місті Мюнстері. Він вивчав право в Гіссенському університеті імені Юстуса Лібіха, а також Берлінському університеті імені Гумбольдтів. Як дипломований юрист, він спочатку служив референдарієм, а потім асесором. У 1849 році правник отримав дозвіл на ведення адвокатської діяльності в місті Морунгені (Східна Пруссія).
Участь у партіях
У 1858 році Форкенбек став членом Палати депутатів Пруссії, а через три роки допоміг заснувати ліволіберальну Німецьку прогресивну партію – першу сучасну політичну структуру в країні. Її депутати закликали до об’єднання Німеччини під сильною прусською центральною владою, спільного німецького народного представництва, конституційного верховенства права, незалежності суддів, відповідальності міністрів перед парламентом, зменшення впливу прусської палати лордів, сприяння місцевому та провінційному самоврядуванню, відокремлення церкви від держави, рівності релігій тощо.
У 1861 році Німецька прогресивна партія виступила проти міністерства Отто фон Бісмарка через його управління без схваленого парламентом бюджету. Форкенбек вже тоді проявив розважливість. Коли в 1862 році спалахнув конституційний конфлікт між Палатою представників Пруссії та королем Вільгельмом I, політик, як лідер Німецької прогресивної партії, уникав відкритих дебатів з Отто фон Бісмарком. Йому вдалося досягти порозуміння, завдяки чому Форкенбек був призначений президентом Палати представників (з 1866 по 1873 рік).
У 1866 році політик відокремився від прогресистів, натомість приєднавшись до нової Національно-ліберальної партії. Володіючи підтримкою середнього класу, націонал-ліберали сподівалися зробити уряд Бісмарка менш автократичним. Конфлікт із канцлером виник у 1877–1879 роках через вимоги націонал-лібералів створити парламентське міністерство. Систему Бісмарка критикували через загальну обов’язкову військову повинність, необґрунтовані та непомірні непрямі податки, дисциплінований та принижений Рейхстаг, неавторитетність громадської думки тощо. Усе це створювало політику безсилля народу й знищення будь-якого конституційного ліберального розвитку та водночас становило небезпеку для всієї країни. У 1881 році Форкенбек об’єднався з однодумцями, щоби сформувати Радикальну ліберальну партію. Це була марна спроба врятувати лібералізм.
Міський голова
У 1878 році Макс фон Форкенбек більшістю голосів був обраний бургомістром Берліна. Насамперед він запам’ятався реформуванням системи освіти та розвитком інфраструктури міста. Під час першого терміну він покращив систему каналізації та розширив водопостачання міста. Очільник Берліна активно підтримував приватизацію міського сектору, виступаючи за закони, які дозволяли приватним компаніям керувати вуличним освітленням німецької столиці. Під час свого другого терміну Форкенбек працював над покращенням відносин між урядами землі та міста. Він також домагався приєднання передмість Берліна до його складу, хоча й цього не сталося. Помер бургомістр у 1892-му у віці 70 років від запалення легенів. Він зробив чимало для розквіту Берліна як столиці об’єднаної Німеччини.